ІСТОРИЧНІ ЗНАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Author: А. Ю. МАРТИНОВ

Глобалізація - популярна тема у соціальних науках. У статті глобалізація розглядається як соціально-історичний і соціально-економічний процес. Автор в історичному контексті простежує концептуальні та методологічні аспекти проблеми глобалізації.

Попередній результат радикальних історичних змін, які відбуваються на межі ХХ-ХХІ ст., визначається по-різному. Ідеться про постіндустріальне (Д. Белл), мережеве інформаційне (М. Кастельс), постмодерне (А. Етціоні), навіть постісторичне (Ф. Фукуяма) суспільства. Різні дослідники (британські, канадські, німецькі, російські, українські та ін.) погоджуються з точкою зору, яка визнає, що тектонічні зрушення насамперед є наслідком інтенсивних процесів трансформації світової економіки. Іспанський соціолог М. Кастельс характеризує глобальну економіку як таку, що здатна працювати "як єдина система в режимі реального часу в масштабі всієї планети"1. Це завдання технічно та практично вирішує Інтернет, який водночас є своєрідним символом процесу глобалізації.

Бурхливі дискусії, які відбуваються у соціальних науках із приводу проблем глобалізації, поки що лише опосередковано торкнулися історичної науки, яка традиційно займається дослідженням причин і наслідків подій. Одним із таких наслідків розгортання процесу глобалізації може вважатися зміна статусу історичної науки у системі соціальних наук.

Звичайно, історична наука може розглядатися як сукупність різноманітних культурних практик, трансформація яких неминуче провокує зміни історичної свідомості по всій її вертикалі - від професійних істориків і до "споживачів" історичних праць. Здається, що у глобальному інформаційному суспільстві, яке народжується й інтенсивно розвивається, історія досягає "точки зникнення" у надлишковій інформації про різні події, в яких важко розібратися2. За цих гносеологічних умов непросто знайти місце для національної історії.

В історичній науці незалежної України "діалектику формування цілісної картини всесвітньої історії стосовно національної історії" одним із перших проаналізував В. Потульницький, який у своїй грунтовній монографії розглянув причини відокремлення української і всесвітньої історії у світовій та українській історичній науці, і осмислив проблеми інтеграції української національної історії у світову3. Звичайно, дискусія з цієї проблеми не закінчилася. Зокрема, можна погодитися із зауваженням російської дослідниці Т. Панфілової, яка пише, що "поняття "всесвітня історія" висловлює особливий стан історії, якому властивим є зростання взаємозалежності між країнами і народами та ...

This is an article from EVXpress, a service of East View Information Services that allows you to search across more than 12 million journals and news publications for fee and immediately download full text using your credit card.
Price: $9.00
Delivery: immediate download or e-mail attachment
This content appears in EVXpress under license from the publisher. Inquiries regarding the content should be directed to the publisher directly.